Национальная академия наук украины украинская академия наук Примечание Смотрите также: Учебный сайт
Учебные материалы


Национальная академия наук украины украинская академия наук



Примечание

: + – вид выявлен при фаунистическом исследовании; − – вид отсутствует; _ – подчеркнута численность, достоверно отличающаяся в городе и контроле при p < 0,05.

Муравьи рода Myrmica в березовых лесах представлены одним видом (M. rubra), а в сосновых лесах – 4 видами этого рода (2 – в городе, 4 – в контроле). Плотность гнезд M. rubra в городских и контрольных березовых лесах достоверно не отличается, однако доля их гнезд по отношению к общей численности гнезд за городом снижается с 26,8 до 14,6 % . В городе M. rubra в два раза чаще встречается в сосновых лесах по сравнению с березовыми лесами. За городом этот вид встречается реже других представителей рода Myrmica.

Виды родов Formicoxenus, Tetramorium и Camponotus обнаружены только в сосновых лесах, при этом в городе на найдены муравьи T. caespitum, C. herculeanus sachalinensis.

В условиях городской среды изменяются не только видовой состав и плотность гнезд муравьев, но и характер их поселений. Так, в березовом лесу на территории города виды L. platythorax, L. niger и L. flavus встречаются преимущественно в капсульных гнездах с земляным холмиком высотой до 15 см, а L. niger еще и в секционных гнездах. В секционных и диффузных гнездах обнаружены M. rubra. Муравьи F. uralensis в черте города найдены в капсульных гнездах с холмиками из растительных остатков высотой до 25 см. В контрольном березовом лесу чаще встречаются капсульные гнезда, характерные для Formica (s. str.), F. fusca. Для F. candida на участках с высокой степенью инсоляции отмечены подземные секционные гнезда.

В сосновом лесу L. niger и L. platythorax сооружают секционные и капсульные гнезда. M. rubra в условиях соснового бора строит секционные и диффузные гнезда, при этом на открытых участках бора M. rubra встречается наиболее часто в секционных гнездах. В городском сосновом лесу муравьи M. ruginodis найдены в секционных и диффузных, F. fusca, L. fuliginosus и C. saxatilis – только в диффузных, а L. alienus – лишь в секционных гнездах. Гнезда F. nitidulus обнаружены в муравейниках Formica (s. str.). Гнезда F. polyctena отмечены только на окраине соснового леса в трудно доступных для человека местах. Обитание F. rufa зафиксировано на лесной поляне в почти полностью разрушенных муравейниках высотой не более 10 см.

В контрольном сосновом лесу большинство гнезд являются капсульными. Только для M. schencki, F. cunicularia и F. rufibarbis характерны секционные, а для рода Camponotus – диффузные гнезда. Таким образом, в городских лесах наблюдается «уход муравьев в почву».

Известно, что с уменьшением сомкнутости растений и влажности исследуемых лесов увеличивается плотность гнезд муравьев, растет количество фото- и термофильных видов. В городских лесах такое изменение выявлено только в березовом лесу. Различия плотности гнезд фото- и термофильных видов в березовых лесах в городе и контроле достоверны при p < 0,05. Для сосновых лесов достоверных отличий не установлено.

УДК 595.799(477.8)

ФАУНА ДЖМЕЛІВ (HYMENOPTERA: APIDAE)


ЗАПОВІДНОГО УРОЧИЩА РАШКІВЕЦЬ
(ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ)

Р. М. Жирак



Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна,
E-mail: zhyrak@torba.com


Ключові слова: джмілі, фауна, видовий склад, заповідне урочище

FAUNA OF bumblebees (HYMENOPTERA: APIDAE)


OF the RASHKIVEC tract RESERVE (IVANO-FRANKIVSK REGION)

R. M. Zhirak



Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine,
E-mail: zhyrak@torba.com


Key words: bumblebees, fauna, species composition, reserve place

Джмелі − надзвичайно важливі комахи в природних і антропогенно змінених ландшафтах. Вони запилюють більшість сільськогосподарських і дикорослих рослин. Проте це надзвичайно вразлива група жалких перетинчастокрилих. Найсуттєвіший вплив на чисельність популяції та видове різноманіття джмелів має антропогенний пресинг, який включає в себе знищення природних місць для гніздування, знищення кормової бази, рекреаційне навантаження та забруднення екосистем. Саме тому найвище різноманіття цих комах спостерігається в місцях, де несприятливі фактори зведені до мінімуму, тобто на територіях різного ступеня заповідності.

Об’єктом нашого дослідження виступає фауна джмелів заповідного урочища «Рашківець» (с. Нижня Липиця Рогатинського р-ну Івано-Франківської області).

Заповідне урочище «Рашківець» площею близько 8 га розташоване на північно-західній околиці с. Нижня Липиця, на відстані приблизно 1–1,5 км від села. Представлене схилом південно-західної експозиції, крутизна якого 40º, розташоване на висоті 260 м над рівнем моря. Дана територія за фізико-географічним положенням відноситься до Рогатинського Опілля, яке займає північну частину Івано-Франківської області. Верхня частина вкрита лісовими та чагарниковими насадженнями, а нижня представлена лучно-степовою рослинністю. Урочище оточене агроценозами та сінокісними луками. Флора урочища поєднує в собі ознаки луків і степів. Найчастіше тут зустрічаються злаково-бобові-різнотравні угрупування та північностепове різнотрав’я: Filipendula vulgaris, Salvia pratensis, S. nutans, Astragalus austriacus, Medicago romanica. Часто зустрічаються такі види рослин, як Chamaecytisus ruthenicus, Origanum vulgare, Aster amellus, Cichorium intubus, Artemisia vulgare, Hypericum perforatum. Тут виявлено види рослин, занесених до Червоної книги України: Pulsatilla nigricans, Pulsatilla latifolia, Adonis vernalis, Primula veris.

Матеріалом для роботи послужили збори комах і поточні спостереження, які проводились на території даного заповідного урочища впродовж 2003–2004 рр. з квітня по серпень. Фауна джмелів вивчалась під час експедиційних виїздів в місцях їх виявлення, в основному на квіткових кормових рослинах. Опрацьовувались особисті збори автора. Під час проведених досліджень для заповідного урочища «Рашківець» нами виявлено 15 видів джмелів, 2 з них занесені до Червоної книги України (табл.). Літературні дані відсутні, фауна джмелів даного урочища вивчається нами вперше.

Таблиця. Видовий склад джмелів заповідного урочища «Рашківець»


(Івано-Франківська область).

№ п/п

Види джмелів

Рік дослідження

2003

2004

1

B. lapidarius (Linnaeus, 1758)

+

+

2

B. terrestris (Linnaeus, 1758)

+

+

3

B. lucorum (Linnaeus, 1761)

+

+

4

B. hortorum (Linnaeus, 1758)

+

+

5

B. hypnorum (Linnaeus, 1758)

+

+

6

B. pascuorum (Scopoli, 1763)

+

+

7

B. ruderarius (Muller, 1776)

+

+

8

B. sylvarum (Linnaus, 1761)

+

+

9

B. pratorum (Linnaeus, 1758)

+



10

B. humillis (Illiger, 1806)



+

11

B. distinguendus (Morawitz, 1869)

+



12

B. subterraneus (Linnaeus, 1758)

+

+

13

B. magnus (Vogt, 1911)



+

14

B. muscorum (Fabricius, 1775)

+



15

B. pomorum (Panzer, 1805)

+

+

Карта сайта

Последнее изменение этой страницы: 2018-09-09;



2010-05-02 19:40
referat 2018 год. Все права принадлежат их авторам! Главная