Фармакотерапія ендокринних захворювань І порушень обміну речовин факторів ризику факторів ризику Учебный сайт
Учебные материалы


Фармакотерапія ендокринних захворювань І порушень обміну речовин





ФАРМАКОТЕРАПІЯ ендокринних захворювань і порушень обміну речовин

  • Подагра-хронічне метаболічне захворювання, пов'язане з порушенням обміну сечової кислоти, що характеризується підвищенням сечової кислоти в крові і відкладанням в тканинах кристалів натрієвої солі сечової кислоти ( уратів ), що клінічно проявляється рецидивним гострим артритом і утворенням подагричних вузлів


Як правило, приступ подагри розвивається на тлі прийому алкоголю (особливо пива) чи переїдання (надлишок тваринних білків).

  • Як правило, приступ подагри розвивається на тлі прийому алкоголю (особливо пива) чи переїдання (надлишок тваринних білків).

  • Розвитку подагри також може сприяти прийом деяких ліків (еуфілін, димедрол, вітамін В12 і С) у великих кількостях.

  • Дослідження, проведені американськими вченими, показали, що в деяких людей існує генетична схильність до подагри. У їхньому організмі утворюється надлишкова кількість сечової кислоти, що не встигає цілком виводитися нирками.



До

факторів ризику

в розвитку захворювання відносять артеріальну гіпертонію, гіперліпідемію, цукровий діабет, онкологічні захворювання крові, серцеву недостатність. До факторів ризику відносяться також спадкова схильність, порушення харчування.
  • До

    факторів ризику

    в розвитку захворювання відносять артеріальну гіпертонію, гіперліпідемію, цукровий діабет, онкологічні захворювання крові, серцеву недостатність. До факторів ризику відносяться також спадкова схильність, порушення харчування.
  • Виділяють первинну і вторинну подагру. При первинній подагрі підвищення рівня сечової кислоти обумовлено генетичним порушенням ферментативної системи. Вторинною ж прийнято її вважати, якщо вона розвилася на тлі іншого, основного захворювання (ожиріння, цукровий діабет, інші ендокринні відхилення, захворювання нирок і ін.).



ПАТОГЕНЕЗ

  • ПАТОГЕНЕЗ

  • Подагра є наслідком нагромадження сечової кислоти в організмі. Її надлишок може виникати двома шляхами. При одній формі подагри нирки виявляються не в змозі виводити сечову кислоту, вироблювану в нормальних кількостях. При другій формі кількість сечової кислоти, що утвориться в організмі, перевищує здатність здорових нирок виводити її. У деяких хворих виявляються уроджені метаболічні дефекти. Надлишок сечової кислоти може бути також непрямим наслідком багатьох станів, зв'язаних з порушенням обміну речовин, наприклад перниціозної анемії, голодування або прийому деяких лікарських засобів. Надлишок тваринних білків і алкоголю поступово порушує обмін речовин в організмі і приводить до підвищеного утворення сечової кислоти.



При подагрі занадто багато утворюється сечової кислоти чи утворюється нормальна кількість, але виводиться недостатньо. Підвищений синтез сечової кислоти у здорової людини супроводжується підви­щеним вмістом сечової кислоти в сечі. Подагра відноситься до хвороб, пов'язаних з порушенням обміну речовин. У даному випадку порушується обмін сечової кислоти. Сечова кислота утворюється в результаті обміну нуклеїнових кислот (зокрема тієї самої ДНК, що кодує інформацію, яка міститься в генах усього живого). Вони у свою чергу існують в будь-яких клітинах, що входять до складу їжі (первинна подагра). Недостатнє виділення сечової кислоти нирками може бути пов'язане зі зниженням клубочкової фільтрації уратів або їх екскреції канальцями (вторинна подагра). Все це призводить до патологічних процесів, пов'язаних з відкладенням уратів у тканинах організму та суглобах, що визначають головні клінічні прояви подагри. Тобто відбувається потрапляння сечової кислоти і її солей (головним чином урат натрію) в кров. З кров'ю сечова кислота попадає в органи, де температура тіла нижче від загальної (коліно, лікоть, зап'ястя, підйом стопи). Низька температура сприяє утворенню кристалів, що викликає запалення і сильний біль.

  • При подагрі занадто багато утворюється сечової кислоти чи утворюється нормальна кількість, але виводиться недостатньо. Підвищений синтез сечової кислоти у здорової людини супроводжується підви­щеним вмістом сечової кислоти в сечі. Подагра відноситься до хвороб, пов'язаних з порушенням обміну речовин. У даному випадку порушується обмін сечової кислоти. Сечова кислота утворюється в результаті обміну нуклеїнових кислот (зокрема тієї самої ДНК, що кодує інформацію, яка міститься в генах усього живого). Вони у свою чергу існують в будь-яких клітинах, що входять до складу їжі (первинна подагра). Недостатнє виділення сечової кислоти нирками може бути пов'язане зі зниженням клубочкової фільтрації уратів або їх екскреції канальцями (вторинна подагра). Все це призводить до патологічних процесів, пов'язаних з відкладенням уратів у тканинах організму та суглобах, що визначають головні клінічні прояви подагри. Тобто відбувається потрапляння сечової кислоти і її солей (головним чином урат натрію) в кров. З кров'ю сечова кислота попадає в органи, де температура тіла нижче від загальної (коліно, лікоть, зап'ястя, підйом стопи). Низька температура сприяє утворенню кристалів, що викликає запалення і сильний біль.



Гіперурикемія виникає в результаті надлишкового утворення чи зниження екскреції сечової кислоти або сполучення цих двох станів. Сечова кислота — кінцевий продукт розпаду пуринових нуклеотидів. Таким чином, продукція сечової кислоти тісно зв'язана з метаболізмом пуринів

  • Гіперурикемія виникає в результаті надлишкового утворення чи зниження екскреції сечової кислоти або сполучення цих двох станів. Сечова кислота — кінцевий продукт розпаду пуринових нуклеотидів. Таким чином, продукція сечової кислоти тісно зв'язана з метаболізмом пуринів



КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ У ХВОРИХ НА ПОДАГРУ

  • КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ У ХВОРИХ НА ПОДАГРУ

  • Подагру досить важко диференціювати від іншого захворювання суглобів, наприклад запалення. Захворювання діагностують на основі фізичного огляду, вивчення анамнезу (історії хвороби) і аналізу крові для оцінки концентрації сечової кислоти.

  • Класифікаційними критеріями діагнозу подагри є:

  • Наявність характерних мононатрієвих уратних кристалів у синовіальній рідині.

  • Підтверджений тофус (хімічним аналізом або поляризаційною мікроскопією).



Наявність 6 з 12 клінічних і рентгенологічних ознак:

  • Наявність 6 з 12 клінічних і рентгенологічних ознак:

    • Максимальне запалення суглоба в 1 день.
    • Наявність більш ніж 1 атаки артриту.
    • Моноартрит.
    • Почервоніння суглобів.
    • Біль і запалення плюснефалангового суглоба (ПФС) 1 пальця.
    • Асиметричне запалення ПФС.
    • Однобічне ураження тарзальних суглобів.
    • Підозра на тофуси.
    • Гіперурикемія: майже у всіх хворих подагра є причиною гіперурикемії, і лише в 5% хворих через гіперурикемію розвивається подагра.
    • Асиметричне запалення суглобів.
    • Субкортикальні кисті без ерозій при рентгенологічному дослідженні.
    • Відсутність мікроорганізмів у культурі синовіальної рідини.


4. Лабораторне обстеження. Відмічається підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові, в добовій сечі, зменшується кліренс сечової кислоти. В загальному аналізі крові помірний лейкоцитоз, збільшення ШОЕ. Спостерігається позитивна реакція на С-протеїн. В аналізах сечі при втягненнях в патологічний процес нирок відмічається зниження щільності сечі, альбумінурія, лейкоцитурія, мікрогематурія. Важливі показники проби за Зимницьким: зниження концентраційної здатності нирок. В біохімічному аналізі крові знаходять гіперхолестеринемію, підвищення тригліцеридів крові.

  • 4. Лабораторне обстеження. Відмічається підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові, в добовій сечі, зменшується кліренс сечової кислоти. В загальному аналізі крові помірний лейкоцитоз, збільшення ШОЕ. Спостерігається позитивна реакція на С-протеїн. В аналізах сечі при втягненнях в патологічний процес нирок відмічається зниження щільності сечі, альбумінурія, лейкоцитурія, мікрогематурія. Важливі показники проби за Зимницьким: зниження концентраційної здатності нирок. В біохімічному аналізі крові знаходять гіперхолестеринемію, підвищення тригліцеридів крові.



Важливе значення має виявлення кристалів сечової кислоти в синовіальній рідині і тканинах суглобів

  • Важливе значення має виявлення кристалів сечової кислоти в синовіальній рідині і тканинах суглобів

  • Стадії подагри: гострий подагричний артрит, міжприступна подагра (intercritical gout), хронічна тофусна подагра.



Першим клінічним проявом подагри є напад гострого артриту, який розвивається раптово, хоч за 1-2 дні можуть спостерігатися деякі продромальні явища: неприємні відчуття в суглобі, нервозність, диспепсія, лихоманка, озноб. Подагра уражає будь-які суглоби: пальців, кистів, ліктів, колін, ступнів (див рисунок 1).

  • Першим клінічним проявом подагри є напад гострого артриту, який розвивається раптово, хоч за 1-2 дні можуть спостерігатися деякі продромальні явища: неприємні відчуття в суглобі, нервозність, диспепсія, лихоманка, озноб. Подагра уражає будь-які суглоби: пальців, кистів, ліктів, колін, ступнів (див рисунок 1).





Класична клінічна картина гострого подагричного нападу полягає у раптовій появі різкого болю, частіше всього в першому плесно-фаланговому суглобі, з його припухлістю, гіперемією шкіри і наступним її лущенням (див. рисунок 2).

  • Класична клінічна картина гострого подагричного нападу полягає у раптовій появі різкого болю, частіше всього в першому плесно-фаланговому суглобі, з його припухлістю, гіперемією шкіри і наступним її лущенням (див. рисунок 2).



Пацієнти описують біль при подагрі як біль при переломі або зсуві кінцівки. Ці явища швидко наростають, досягаючи максимуму за кілька годин і супроводжуються лихоманкою, позноблюванням, лейкоцитозом, збільшен­ням ШОЕ. Сильний біль, який посилюється навіть при дотику хворого суглоба до простирадла, зумовлює нерухомість хворої кінцівки. Через 5-6 днів ознаки запа­лення поступово затихають, і впродовж наступних 5-10 днів у більшості хворих повністю зникає підвищена температура і нормалізується ШОЕ. Функція сугло­ба повністю відновлюється, і хворий відчуває себе здоровим.

  • Пацієнти описують біль при подагрі як біль при переломі або зсуві кінцівки. Ці явища швидко наростають, досягаючи максимуму за кілька годин і супроводжуються лихоманкою, позноблюванням, лейкоцитозом, збільшен­ням ШОЕ. Сильний біль, який посилюється навіть при дотику хворого суглоба до простирадла, зумовлює нерухомість хворої кінцівки. Через 5-6 днів ознаки запа­лення поступово затихають, і впродовж наступних 5-10 днів у більшості хворих повністю зникає підвищена температура і нормалізується ШОЕ. Функція сугло­ба повністю відновлюється, і хворий відчуває себе здоровим.



Існують атипові форми першого нападу подагри:

  • Існують атипові форми першого нападу подагри:

  • ревматоїдоподібна форма із затяжним перебігом нападу і локалізацією процесу в суглобах кистей чи в одному-двох великих або середніх суглобах;

  • псевдофлегмонозна форма - моноартрит великих або середніх суглобів з вираженими місцевими або загальними реакціями (різкий набряк і гіперемія шкіри, лихоманка, збільшення ШОЕ, гіперлейкоцитоз);

  • поліартрит із швидким зворотним розвитком;

  • підгостра форма з типовою локалізацією в суглобах великого пальця ноги;

  • астенічна форма - невеликий біль у суглобах без їх припухання, деколи з легкою гіперемією шкіри;

  • періартритична форма з локалізацією процесу в сухожилках. Інтенсивність і тривалість нападу змінюються від трьох днів до півтора місяця. Підгострий і затяжний перебіг першого нападу зустрічається нерідко.



Напади подагричного артриту можуть повторюватись через різні про­міжки часу — через кілька місяців або навіть років. І чим більша тривалість захворювання, тим коротші проміжки між приступами. Відмітна риса подагри - раптове різке виникнення і безслідне закінчення симптомів. Ніякий інший артрит так зненацька не з'являється і через тиждень не зникає. Повторному приступу подагри звичайно передує відчуття поколювання в ураженому суглобі. Між нападами хворий почуває себе добре. Деформація суглобів виникає внаслідок деструкції хряща і суглобових поверхонь, а також інфільтрації уратами навколосуглобових тка­нин з утворенням великих тофусів. У цих випадках шкіра, яка покриває тофус, може виразкуватися, утворюється нориця, з якої виділяється кашкоподібна маса, що містить кристали урату натрію. Спочатку розвивається деструкція першого плюснефалангового суглоба, потім інших дрібних суглобів стоп, в подальшому суглобів китиць, ліктьових і колінних. Коли напади подагричного артриту повторюються, у нього можуть втягуватися й інші суглоби, приводячи до часткового руйнування кісток.

  • Напади подагричного артриту можуть повторюватись через різні про­міжки часу — через кілька місяців або навіть років. І чим більша тривалість захворювання, тим коротші проміжки між приступами. Відмітна риса подагри - раптове різке виникнення і безслідне закінчення симптомів. Ніякий інший артрит так зненацька не з'являється і через тиждень не зникає. Повторному приступу подагри звичайно передує відчуття поколювання в ураженому суглобі. Між нападами хворий почуває себе добре. Деформація суглобів виникає внаслідок деструкції хряща і суглобових поверхонь, а також інфільтрації уратами навколосуглобових тка­нин з утворенням великих тофусів. У цих випадках шкіра, яка покриває тофус, може виразкуватися, утворюється нориця, з якої виділяється кашкоподібна маса, що містить кристали урату натрію. Спочатку розвивається деструкція першого плюснефалангового суглоба, потім інших дрібних суглобів стоп, в подальшому суглобів китиць, ліктьових і колінних. Коли напади подагричного артриту повторюються, у нього можуть втягуватися й інші суглоби, приводячи до часткового руйнування кісток.



Виділення міжприступного плину подагри має принципово практичне значення, оскільки систематичне лікування в цей період дозволить не тільки запобігти подальшому прогресуванню хвороби, але і сприяє зворотному розвитку вже утворених тофусів.

  • Виділення міжприступного плину подагри має принципово практичне значення, оскільки систематичне лікування в цей період дозволить не тільки запобігти подальшому прогресуванню хвороби, але і сприяє зворотному розвитку вже утворених тофусів.



Хронічна тофусна подагра - результат недостатнього лікування подагри, як під час гострих епізодів, так і особливо в міжприступний період. Тофусна подагра характеризується відкла­денням уратів під шкірою з утворенням щільних подагричних вузликів, або тофусів. Вони локалізуються на вушних раковинах, в ділянці суглобів, частіше ліктьових, а також колінних, на стопах, китицях, в ділянці п'яткового сухожил­ка (рис.3)

  • Хронічна тофусна подагра - результат недостатнього лікування подагри, як під час гострих епізодів, так і особливо в міжприступний період. Тофусна подагра характеризується відкла­денням уратів під шкірою з утворенням щільних подагричних вузликів, або тофусів. Вони локалізуються на вушних раковинах, в ділянці суглобів, частіше ліктьових, а також колінних, на стопах, китицях, в ділянці п'яткового сухожил­ка (рис.3)





Подагра небезпечна тим, що згодом може призвести до повного ураження опорно-рухового апарату, збільшує ризик виникнення вторинного піелонефриту, сечокислого нефролітіазу, нефропатії, серцево-судинних захворювань.

  • Подагра небезпечна тим, що згодом може призвести до повного ураження опорно-рухового апарату, збільшує ризик виникнення вторинного піелонефриту, сечокислого нефролітіазу, нефропатії, серцево-судинних захворювань.



Лікування здійснюється протизапальними засобами (наприклад, вольтареном, індометацином, колхіцином) і засобами, що гальмують утворення сечової кислоти (аллопуринол) та сприяють їх виведенню з сечею.

  • Лікування здійснюється протизапальними засобами (наприклад, вольтареном, індометацином, колхіцином) і засобами, що гальмують утворення сечової кислоти (аллопуринол) та сприяють їх виведенню з сечею.

  • Крім того використовують кортикостероїдні гормони, що змінюють кислотність сечі і знижують імовірність утворення каменів у нирках.

  • Новими методами лікування подагри є: процедури очищення крові за допомогою спеціальних апаратів плазмофорезогемосорбції. Значно полегшує самопочуття фізіотерапія. Застосовуються і хірургічні методи видалення відкладень сечової кислоти в м'яких тканинах.



Усі методи лікування включають корекцію маси тіла і лікування всіх обмінних захворювань (атеросклерозу, діабету), що є супутниками подагри.

  • Усі методи лікування включають корекцію маси тіла і лікування всіх обмінних захворювань (атеросклерозу, діабету), що є супутниками подагри.

  • Для профілактики загострень подагри рекомендується обмежити до мінімуму вживання їжі, при розщепленні якої утвориться значна кількість сечової кислоти - це печінка, яловичина, гриби, сардини, рибна ікра, квасоля, горох, пиво і т. д.

  • Необхідно пити багато рідини. Зневоднювання погіршує функцію нирок і веде до підвищення концентрації сечової кислоти в плазмі крові.



В Україні колхіцин представлений німецьким препаратом Колхикум-Дисперт. Своєчасний початок лікування даними ліками збільшує шанси на видужання.

Колхикум-Дисперт® (Colchicum-Dispert®),

Колхіцин (Colchicine) (див рис. 4).

При гострих приступах подагри, а також для профілактики захворювання призначаються

нестероїдні протизапальні препарати

(наприклад, індометацин).
  • При гострих приступах подагри, а також для профілактики захворювання призначаються

    нестероїдні протизапальні препарати

    (наприклад, індометацин).


Фактично як колхіцин так і індометацин мають профілактичне призначення. Профілактику проводять за допомогою тривалого прийому індометацину (25 мг всередину 2-3 рази в день). Проте, тривалий, багатоденний прийом індометацину може викликати не тільки алергійні реакції, але і порушення кровотворення, ураження нирок.

  • Фактично як колхіцин так і індометацин мають профілактичне призначення. Профілактику проводять за допомогою тривалого прийому індометацину (25 мг всередину 2-3 рази в день). Проте, тривалий, багатоденний прийом індометацину може викликати не тільки алергійні реакції, але і порушення кровотворення, ураження нирок.



Важливим питанням в лікуванні подагри (нормалізації пуринового обміну) є правильний вибір між аллопуринолом і урикозуричними препаратами.

  • Важливим питанням в лікуванні подагри (нормалізації пуринового обміну) є правильний вибір між аллопуринолом і урикозуричними препаратами.

  • Необхідно дотримуватись наступних основних принципів при терапії аллопуринолом:

  • Не рекомендується починати терапію аллопуринолом при наявності гострої суглобної атаки.

  • Варто пам'ятати, що під час приступу артриту рівень сечової кислоти звичайно нижче, ніж у міжприступному періоді, тому необхідні повторні дослідження її рівня.



Важливим питанням в лікуванні подагри (нормалізації пуринового обміну) є правильний вибір між аллопуринолом і урикозуричними препаратами.

  • Важливим питанням в лікуванні подагри (нормалізації пуринового обміну) є правильний вибір між аллопуринолом і урикозуричними препаратами.

  • Необхідно дотримуватись наступних основних принципів при терапії аллопуринолом:

  • Не рекомендується починати терапію аллопуринолом при наявності гострої суглобної атаки.

  • Варто пам'ятати, що під час приступу артриту рівень сечової кислоти звичайно нижче, ніж у міжприступному періоді, тому необхідні повторні дослідження її рівня.



Для профілактики гострого приступу на початку прийому аллопуринолу можливе застосування низьких доз колхіцину чи НПЗП.

  • Для профілактики гострого приступу на початку прийому аллопуринолу можливе застосування низьких доз колхіцину чи НПЗП.

  • При перериванні прийому аллопуринолу рівень сечової кислоти наростає швидко (3-4 дні).



Кверцетин (Quercetin) - 500 мг. - клас біофлаваноїдів.



Люцерна / Alfa Herb 90 капс. 500 мг

(див. рис. 6).

НАК Комплекс / NAC Complex 90 капсул

(
  • НАК Комплекс / NAC Complex 90 капсул

    (


Натуральна харчова добавка, що забезпечує детоксикацію організму

  • Натуральна харчова добавка, що забезпечує детоксикацію організму

  • Віта-брусниця 50 таблеток



Вітамінна недостатність

  • Вітамінна недостатність

  • Вітаміни

    – речовини, необхідні для підтримки обміну речовин і життєдіяльності всіх органів і систем організму. Недостатність вітамінів виявляється патологічними станами – авітамінозом, гіповітамінозом.



Недостатність вітаміну D

  • Недостатність вітаміну D

  • Етіологія Гіповітаміноз D виникає при недостатньому потряплянні вітаміну з їжею ( масло, молоко, риба, яйця), а також при недостатній дії сонячного опромінення під впливом чого в шкірі утворюється вітамін D.

  • Авітаміноз D у дітей приводить до розвитку рахіту. Передбачається, що недостатність вітаміну D грає деяку роль в розвитку катаракти.

  • Клініка. Основні прояви: викривлення трубчастих кісток, деформація грудної клітки і хребта, тетанія (спостерігається в дитячому віці), екзофтальм, частий блефароспазм, сльозотеча, світлобоязнь. Зонулярная катаракта.

  • Лікування. Достатнє перебування на свіжому повітрі, раціональне харчування з обмеженням вуглеводів. Препарати вітаміну D, кальцію і фосфору всередину. Призначають всередину ергокальциферол (вітамін D) у вигляді масляного розчину 0,0625%, 0,125% або 0,5% розчини по 10-800 тисяч МО залежно від важкості захворювання (одна крапля містить відповідно 625, 1250 або 5000 МО) або спиртовий 0,5% розчин. Одночасно необхідно приймати кальцію глюконат по 1-2 таблетки (0,5-1 г) 3-4 рази на день перед їжею. Рекомендується ультрафіолетове опромінювання шкіри. При необхідності проводять повторний курс лікування.



Недостатність вітаміну К.

  • Недостатність вітаміну К.

  • Етіологія. Екзогенний К-авітаміноз практично не зустрічається. Необхідна кількість вітаміну К у здорової людини виробляється кишковими мікроорганізмами. Ендогенний К-авітаміноз може розвинутися в результаті різних патологічних процесів: захворювань печінки і жовчовивідних шляхів, хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, а також під впливом таких лікарських засобів, як антикоагулянти, тривале призначення антибактеріальних препаратів, в результаті дизбактеріозу.

  • Патогенез. Зниження здатності крові згущуватися в результаті гіпопротромбінемії.

  • Клініка. Основні прояви: гіпопротромбінемія, геморагічний діатез (крововиливи в шкіру, тканини очного яблука і його придатки, суглоби, внутрішні органи), гематурія. Діагноз підтверджується зниженням протромбінового індексу до 30-35% і нижче.



Лікування. Хворих необхідно госпіталізувати. Проводять лікування основного захворювання і замісну терапію вітаміном К. Вікасол призначають всередину в дозі 0,015-0,03 г або внутрішньом'язово по 0,01-0,015 г (1% розчин в ампулах по 1 мл). Лікування проводять протягом 3-4 днів підряд, після чого роблять перерву на 4 дні. Після перерви прийом вікасолу повторюють протягом 3-4 днів. Денну дозу можна розділити на 2-3 прийоми. У важких випадках для купірування геморагічних синдромів призначають трансфузії плазми. При гіповітамінозі К можна використовувати лікарські рослини, що містять цей вітамін: листя кропиви, капусти, трава деревію, кора калини. Можна також використовувати рідкий екстракт пастушої сумки по 20-25 крапель 2-3 рази на день.

  • Лікування. Хворих необхідно госпіталізувати. Проводять лікування основного захворювання і замісну терапію вітаміном К. Вікасол призначають всередину в дозі 0,015-0,03 г або внутрішньом'язово по 0,01-0,015 г (1% розчин в ампулах по 1 мл). Лікування проводять протягом 3-4 днів підряд, після чого роблять перерву на 4 дні. Після перерви прийом вікасолу повторюють протягом 3-4 днів. Денну дозу можна розділити на 2-3 прийоми. У важких випадках для купірування геморагічних синдромів призначають трансфузії плазми. При гіповітамінозі К можна використовувати лікарські рослини, що містять цей вітамін: листя кропиви, капусти, трава деревію, кора калини. Можна також використовувати рідкий екстракт пастушої сумки по 20-25 крапель 2-3 рази на день.



Недостатність вітаміну РР (нікотинової кислоти).

  • Недостатність вітаміну РР (нікотинової кислоти).

  • Етіологія. Одноманітне харчування, порушення білкового обміну, захворювання кишечника, дизентерія, алкоголізм, посилена інсоляція.

  • Патогенез. Нікотинова кислота як складова частина коферментів бере активну участь в багатьох ферментативних процесах. В організмі вітамін РР сприяє підтримці у нормальному стані епідермісу, епітелію травного тракту, функцій нервової системи. Недостатність нікотинової кислоти грає основну роль в патогенезі пелагри.



Клініка. Основні прояви: ураження шкіри (характерний дерматит на симетричних голих ділянках шкіри), ураження шлунково-кишкового тракту (втрата апетиту, пронос, запалення слизової оболонки рота, глосит, хейліт, тріщини в кутах рота). Ураження нервової системи (поліневрит, полірадикулоневрит, ураження спинного мозку, центральної нервової системи). Спостерігається також анемія, порушення функції ендокринних залоз, психічні розлади. Вміст в крові нікотинової кислоти знижений.

  • Клініка. Основні прояви: ураження шкіри (характерний дерматит на симетричних голих ділянках шкіри), ураження шлунково-кишкового тракту (втрата апетиту, пронос, запалення слизової оболонки рота, глосит, хейліт, тріщини в кутах рота). Ураження нервової системи (поліневрит, полірадикулоневрит, ураження спинного мозку, центральної нервової системи). Спостерігається також анемія, порушення функції ендокринних залоз, психічні розлади. Вміст в крові нікотинової кислоти знижений.



Лікування. Повноцінне харчування: дієта багата тваринними білками, сир, плоди абрикоса, арахіс, дріжджі. Нікотинова кислота всередину по 2 таблетки (0,1 г) 2-4 рази на день протягом 15-20 днів, при порушенні всмоктування її вводять у вигляді 1% розчину внутрішньом'язово або внутрішньовенно по 1 мл 1-2 рази на день.

  • Лікування. Повноцінне харчування: дієта багата тваринними білками, сир, плоди абрикоса, арахіс, дріжджі. Нікотинова кислота всередину по 2 таблетки (0,1 г) 2-4 рази на день протягом 15-20 днів, при порушенні всмоктування її вводять у вигляді 1% розчину внутрішньом'язово або внутрішньовенно по 1 мл 1-2 рази на день.



Несумісність вітамінів при

тривалому

їх застосуванні (по Я.Б. Максимовичу)


Карта сайта

Последнее изменение этой страницы: 2018-09-09;



2010-05-02 19:40
author-karamzin.ru 2018 год. Все права принадлежат их авторам! Главная