Лабораторна робота №1 (вивчення найпростіших операцій мови С) до 4 балів до 4 балів до 6 балів до 6 балів
Учебные материалы


Лабораторна робота №1 (вивчення найпростіших операцій мови С) до 4 балів




У курсі

“Об’єктно-орієнтоване програмування”

заплановані наступні роботи:
  • лабораторна робота №1 (вивчення найпростіших операцій мови С) –

    до 4 балів

    ;
  • лабораторна робота №2 (вивчення основних конструкцій мов С та С++ – розгалуження та цикли) –

    до 6 балів

    ;
  • лабораторна робота №3 (використання бітових операцій) –

    до 6 балів

    ;
  • лабораторна робота №4 (робота з структурованими типами мов С та С++ – масиви) –

    до 8 балів

    ;
  • лабораторна робота №5 (робота із структурами, файлами, потоками) –

    до 8 балів

    ;
  • лабораторна робота №6 (вивчення властивостей класів) –

    до 8 балів

    ;
  • лабораторна робота №7 (побудова і створення об’єктно-орієнтованого проекту) –

    до 10 балів

    ;
  • Всього в сумі

    до 50 балів

    .

У кожному змістовному модуль враховуються також наступні складові:

  • У кожному змістовному модуль враховуються також наступні складові:

  • контрольна робота (на семестр 2 контрольні роботи – в кінці 1-го та 2-го модулів) – по

    5 балів

    кожна;
  • за затверджений звіт – кількість

    балів

    входить у «вартість» лабораторної роботи.
  • Студенти, які не виконали план лабораторних робіт, мають оцінку

    0 балів

    за відповідний змістовний модуль.
  • Студентам, які достроково виконали план лабораторних робіт першого змістовного модуля, відповідна надлишкова кількість балів зараховується до другого змістовного модуля і так далі.

  • Терміни проведення модульних контролів:

  • 1 модульний контроль – до

    10 березня 2012 року

    ;
  • 2 модульний контроль – до

    10 квітня 2012 року

    ;
  • 3 модульний контроль – до

    10 травня 2012 року

    .

Література

(основний список)
  • Керниган Б., Ритчи Д.

    Язык программирования Си.

  • Страуструп Б.

    Язык программирования С++.

  • Липпман Стенли Б., Лажойе Ж.

    Язык программирования С++.

  • Єфіменко С.В., Сугакова О.В.

    Програмування: мови С і С++. Методична розробка до лабораторних робіт. (бібліотека)


Із історії мов С та С++

  • Автором мови С є Деніс Рітчі, який, працюючи в фірмі Bell Labs, в 1972 році розробив нову мову програмування та перший компілятор з неї. Вона стала результатом еволюційного розвитку мов B та BCPL, які використовувались для реалізацій операційних систем та мовних процесорів, завдяки своїм можливостям забезпечення ефективного інтерфейсу з апаратними засобами. Нова мова одержала назву в алфавітному порядку – С. Її основна відміна та безперечна перевага перед своїми попередницями – введення типів даних. В 1978 році була видана книжка Б. Кернігана та Д. Рітчі з повним описом мови, а в 1983 році був затверджений ANSI-стандарт мови С.

  • Нові концепції теорії програмування, зокрема принципи об’єктно-орієнтованого програмування, вимагали створення об’єктно-орієнтованої мови програмування, яка була б спадкоємицею мови С. Такою мовою стала мова С++, розроблена Б. Страуструпом. Її перевага – сумісність з мовою С знизу. Тобто всі програми, написані мовою С, можуть виконуватись під управлінням компілятора С++. ANSI-стандарт мови С++ був прийнятим в 1998 році.

  • (Для порівняння – початок розробок мови C# датується 1998 роком.)


ОСНОВНІ ЛЕКСЕМИ (тобто мовні одиниці) МОВИ С діляться на:

  • ключові (зарезервовані) слова

    ;

  • операції

    ;

  • ідентифікатори

    ;

  • обмежувачі

    (тобто розділові знаки, такі як:

    ( ) { } [ ] : ; ,

    );
  • константи

    .

  • Відокремлюються один від одного коментарями, пробілами або деякими спеціальними символами, які належать до групи так званих "пробільних літер", наприклад, знаки табуляції чи початку нового рядка.


^ КОНСТАНТИ (ЛІТЕРАЛИ) МОВ С та С++ бувають 4-х типів:

  • цілі;

  • дійсні;

  • символьні;

  • текстові (рядкові або стрінгові);


Цілі

константи задаються в десятковій, вісімковій або шістнадцятковій системах числення.
  • Цілі

    константи задаються в десятковій, вісімковій або шістнадцятковій системах числення.
  • Десяткові константи складаються із десяткових цифр від

    0

    до

    9: -1, 100, 1024

    .
  • Вісімкові константи складаються із вісімкових цифр від

    0

    до

    7

    , причому перша цифра є нулем

    : 010, 0177

    .
  • Шістнадцяткові константи починаються з цифри

    0

    , за яким має йти символ

    Х

    або

    х

    , а потім одна або більше шістнадцяткових цифр (тобто цифри від

    0

    до

    9

    і латинські літери від

    A

    до

    F

    або від

    a

    до

    f

    ), наприклад

    : 0XFF, 0X10; 0x12b

    .

Дійсні

константи мають десяткову крапку або експоненційну частину, або те й інше, наприклад:

1.125, 1е–10, –1.5е+05

.
  • Дійсні

    константи мають десяткову крапку або експоненційну частину, або те й інше, наприклад:

    1.125, 1е–10, –1.5е+05

    .

Символьна

(інколи літерна) константа – це

один символ

у одинарних лапках, наприклад

'A'

або

'1'

. Крім того, до символьних констант відносяться і так звані esc-послідовності, які зображуються двома символами, перший з яких знак

\

(слеш), наприклад

'\n'

, або

'\\'

– слеш;

'\''

– одинарні лапки;

'\"'

– подвійні лапки. У вигляді escпослідовностей можуть зображуватись і безпосередньо коди символів:

'\013'

– це те саме, що

'\v'

– символ вертикальної табуляції. Особливу роль відіграє символ з нульовим кодом –

'\0'

(так звана

null

-літера)
  • Символьна

    (інколи літерна) константа – це

    один символ

    у одинарних лапках, наприклад

    'A'

    або

    '1'

    . Крім того, до символьних констант відносяться і так звані esc-послідовності, які зображуються двома символами, перший з яких знак

    \

    (слеш), наприклад

    '\n'

    , або

    '\\'

    – слеш;

    '\''

    – одинарні лапки;

    '\"'

    – подвійні лапки. У вигляді escпослідовностей можуть зображуватись і безпосередньо коди символів:

    '\013'

    – це те саме, що

    '\v'

    – символ вертикальної табуляції. Особливу роль відіграє символ з нульовим кодом –

    '\0'

    (так звана

    null

    -літера)

Текстова

константа – це нуль або більше символів у подвійних лапках, наприклад

"Text"

,

""

або

"0123456789"

. «Секрет» текстової константи полягає у тому, що компілятор завершує її

null

-літерою – для позначення її закінчення. Таким чином,

"0" '0'

та

0

– це абсолютно різні сутності, які до того ж для свого збереження вимагають різних об'ємів пам'яті (перша – текстова константа, займає 2 байти пам'яті, друга – символьна константа, займає 1 байт пам'яті, третя – просто ціла константа, яка вимагає стільки є пам'яті, скільки й ціла змінна)
  • Текстова

    константа – це нуль або більше символів у подвійних лапках, наприклад

    "Text"

    ,

    ""

    або

    "0123456789"

    . «Секрет» текстової константи полягає у тому, що компілятор завершує її

    null

    -літерою – для позначення її закінчення. Таким чином,

    "0" '0'

    та

    0

    – це абсолютно різні сутності, які до того ж для свого збереження вимагають різних об'ємів пам'яті (перша – текстова константа, займає 2 байти пам'яті, друга – символьна константа, займає 1 байт пам'яті, третя – просто ціла константа, яка вимагає стільки є пам'яті, скільки й ціла змінна)

^ ОСНОВНІ СТАНДАРТНІ ТИПИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІННИХ (ANSI)

  • Синтаксис визначення змінної:

  • ;

  • або

  • = ;


ОПЕРАЦІЇ С/C++

  • Операції мов С та С++ діляться на :

  • арифметичні операції;

  • операції відношення;

  • логічні операції;

  • побітові операції;

  • операції присвоєння;

  • операції інкременту та декременту;

  • умовна операція.


ПРІОРИТЕТ ОПЕРАЦІЙ


Карта сайта

Последнее изменение этой страницы: 2018-09-09;



2010-05-02 19:40
referat 2018 год. Все права принадлежат их авторам! Главная