Тема міжнародні розрахунки І банківське обслуговування зед - 4 Цінова стратегія Цінова політика
Учебные материалы


Тема міжнародні розрахунки І банківське обслуговування зед - 4



1. /ЛЕКЦИИ 2012 ВЭД ТКДН Мод 1.doc
2. /Мод 2лекции ВЕД 2012.docМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган-барановського
Тема міжнародні розрахунки І банківське обслуговування зед

План:


10.1 Цінова політика підприємства, обгрунтування зовнішньо-торговельних цін.
10.2 Принципи визначення світових цін.
10.3 Зовнішньоторговельна ціна: поняття, класифікація, визначення.
10.4 Механізм розрахунку зовнішньоторговельних цін
10.5 Формування контрактної ціни.
10.6 Способи фіксації цін.
10.7 Цінові знижки і надбавки.
10.8 Методи ціноутворення в ЗЕД.

10.1 ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА, ОБГРУНТУВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ЦІН.


Цінова стратегія

фірми на зовнішньому ринку починається з визначення власного підходу до концепції ціни, що виробляється на основі загальної ринкової стратегії компанії.

Цінова політика

(оперативні завдання) – встановлення таких цін і їх зміна залежно від ситуації на ринку, щоб:
а) оволодіти певною часткою ринку;
б) розширити обсяг продажу;
в) одержати планований обсяг прибутку (у коротко-, середньо- або довгостроковій перспективі), тобто забезпечити реалізацію товару на певній фазі його життєвого циклу.
На світовому ринку здебільшого склалася

певна структура цін

, що визначається і підтримується великими фірмами-виробниками й експортерами товарів у галузях, а дрібні і середні компанії вважають за краще використовувати зважену цінову політику "слідування за лідером".
Сформовані пропорції світового ринку, особливості дії закону попиту і пропозиції, транснаціональний характер товарного виробництва суттєво змінили характер, принципи і форми конкуренції, значно

знизивши роль цінової конкуренції

як "традиційної" експансії фірм у межах стратегії оволодіння певним сегментом ринку. На зміну їй прийшли "нетрадиційні" форми конкурентної боротьби – рекламна конкуренція, конкуренція специфікацій і післяпродажного обслуговування, "конкуренція прихильностей" тощо. Зміна пріоритетів конкуренції пов'язана також з об'єктивним процесом усвідомлення фірмами безперспективності політики "цінових ескалацій", що призводить до "війни цін", від якої зазнають збитків усі без винятку суб'єкти ринку.

Обґрунтування

ціни у зовнішній торгівлі – одне з складних завдань, що постає перед учасниками ЗЕД. Від грамотного вирішення цього питання залежать ефективність зовнішньоекономічних зв'язків, фінансове становище підприємств та ін.

Негативні наслідки

занадто високих та економічно необґрунтованих цін імпорту полягають у завищенні внутрішніх цін, накопиченні на складах готової і нереалізованої продукції, спаду виробництва, неплатежах за використані ресурси, нестачі обігових коштів і затримці та невиплаті заробітної плати. У випадку надмірної ціни реалізація товару за кордоном не відбудеться, а заниження ціни може призвести до відповідальності держави за застосування демпінгових цін.

10.2 ПРИНЦИПИ ВИЗНАЧЕННЯ СВІТОВИХ ЦІН.


Ціна товару

— один із найважливіших елементів зовнішньоторгового контракту.
Поширеним способом визначення ціни є встановлення її за біржовим котируванням на день поставки.
У ЗЕД діють види цін, яких немає на внутрішньому ринку: світові, контрактні та зовнішньоторговельні. Вихідною базою та дійовим фактором формування і динаміки зовнішньоторговельних цін є світові.

Види цін

у ЗЕД:

І. Світова ціна

– це грошове відбиття інтернаціональної вартості товару, реалізованого на світовому ринку, яка складається з національних вартостей внаслідок конкуренції.

Принципи

формування світової ціни:
- повинна бути доступною для будь-якого продавця чи покупця,
- має бути показовою для світового товарного співтовариства.
Зовнішньоторговельні операції, ціни яких пропонується використовувати як світові, повинні здійснюватись

на регулярній основі

. Ціни угод, що мають випадковий, епізодичний характер, не є показовими. Зовнішньоторговельні операції повинні відбуватися в умовах вільного торгово-політичного режиму, тобто ціни, які обслуговують товарообмін у межах замкнених економічних угруповань, не можуть бути світовими. За рахунок дотацій національним виробникам з боку держави вони можуть бути нижчими за ціни інших вагомих постачальників даної продукції на світовий ринок, а при застосуванні системи субсидіювання споживачів – вищими за світові.

Риси

ціноутворення на світових ринках:
– на світовому ринку складаються

відхилення

світової ціни від внутрішніх цін окремих країн. Внутрішня ціна хоч і є одним із суттєвих факторів механізму формування ціни світового ринку, проте в більшості випадків не визначає остаточного її рівня;
– на один і той самий товар існує

паралельно ряд цін

. Значна кількість цін світової торгівлі зумовлена різними обставинами: транспортним фактором, характером торговельної угоди, комерційними умовами поставок та ін.
На практиці

світова ціна виступає як ціна основних продавців

та покупців або головних центрів світової торгівлі й установлюється у процесі здійснення значних та регулярних угод

у вільно конвертованій валюті

.

Світові ціни

– це експортні ціни основних постачальників конкретного товару та імпортні ціни у найважливіших центрах імпорту цього товару. Так, на пшеницю й алюміній світовими є експортні ціни Канади, на пиломатеріали – ціни Швеції, на хутро – ціни Санкт - петербурзького та Лондонського аукціонів, на чай – ціни аукціонів у Коломбо, Калькутті та Лондоні, на нафту – експортні ціни країн – членів ОПЕК. Світові ціни на вугілля – це ціни у західноєвропейських портах, на машини та обладнання – ціни переважно європейських, японських та американських виробників.
Світову ціну

визначають:


- на

сировинні товари

-

країни–основні постачальники,
- на

готову продукцію

- вирішальну роль відіграють провідні фірми, що виробляють та експортують певні типи та види виробів. При укладанні угод на продукцію обробної промисловості доводиться аналізувати і використовувати ціни десятків фірм, що виробляють аналогічну продукцію.

Класифікація світових цін

:

1. Довідкові ціни

є одними з найбільш вживаних у зовнішньоторговельній практиці.

Перевага

їх з т.з. можливостей використання у розрахунках цін – регулярність публікації щодо всіх видів продукції, які реалізуються на світовому ринку. Довідкові ціни мають

номінальний характер

і відіграють роль відправної точки, з якої починається торгування цін при укладанні угод. Вони являють собою так звані

базисні ціни

, тобто ціни товарів визначеної кількості і якості в визначеному географічному пункті. Ці ціни

вищі

за ціни реальних угод, тому що на практиці розмір знижок з довідкових цін, які надають фірми-експортери конкретним покупцям у процесі переговорів, сягають 15-30%.

2. Прейскурантні ціни

представляють фірми-експортери у відповідь на запитання імпортерів, надсилаючи їм прейскуранти своєї продукції.

3. Біржові котирування та ціни аукціонів

використовуються у світовій торгівлі стосовно

сировини

, товарів мінерального та сільськогосподарського походження.

Біржові котирування

являють собою ціни спеціально організованого постійно діючого ринку масових якісно однорідних товарів.
Застосовуються більш ніж для 50 видів сировинних товарів, на які припадає близько 15-20% від усього експорту країн: зернові, продовольчі, цукор, сільськогосподарська непродовольча сировина.

Ціни міжнародних товарних аукціонів

– ціни, які діють на спеціально організованих на визначений строк і в завчасно обумовлених місцях – ринках публічних торгів за максимально запропонованою ціною на попередньо розглянуту покупцем партію товару (лот). Ціни на аукціонах встановлюються на основі співвідношення попиту та пропозиції, головною особливістю їх формування є наявність у більшості випадків великої кількості покупців та одного чи декількох продавців.
Поширюються на продукцію лісового та сільського господарства, рибальства, на хутряні товари, торгівлю чаєм, коштовними каменями, речами старовини та мистецтва.

Ф'ючерсні ціни -

різновид цін міжнародних товарних аукціонів. На сучасних біржах за один день укладаються мільйони ф'ючерсних контрактів на поставку товарів із зазначенням ф'ючерсних цін. Ф'ючерсні ціни не зазнають суттєвих змін і вигідні покупцям за умов інфляції.

4. Ціни торгів

– ціни, які існують у торгівлі, що заснована на видачі замовлень на поставку товарів, заздалегідь оголошених у спеціальному документі (тендері) за умов, що передбачають залучення до певного строку на принципах конкуренції пропозицій від кількох виробників з метою забезпечення найвигідніших умов угоди для її організаторів.

Відмінна риса -

наявність кількох продавців (оферентів ) та одного покупця, який з цих пропозицій вибирає найвигіднішу, в тому числі й за ціною. Міжнародні торги проводяться з технічно складної та капіталомісткої продукції машинобудування з яскраво вираженими індивідуальними характеристиками.
Ціни торгів охоплюють близько третини всіх експортних цін на машини та обладнання. На торгах оцінюється будівництво промислових підприємств, мостів, залізничних та автомобільних шляхів, трубопроводів, портових та комунальних споруд, електростанцій, а також ліцензії та різні інженерно-консультаційні послуги.
Виграти тендер для постачальника є дуже престижним, оскільки на торгах складається високий рівень конкуренції серед покупців, і ціни за цих умов на порівняльні види товарів та послуг, як правило,

нижчі,

ніж ціни на аналогічну продукцію, яка реалізується за звичайними комерційними контрактами, але виробник отримує додаткове підтвердження якості своєї продукції.

5. Ціни фактичних угод

– ціни, які віддзеркалюють конкретні умови реалізації товару і є найвагомішим критерієм для визначення рівня цін у контракті. Порівняння цін фактичних угод з довідковими дає можливість якнайправильніше встановити рівень ціни у контракті.
Ціни пропозицій великих фірм більш-менш показові порівняно з цінами фактичних угод, тому, що вони мають характер довідкових, оскільки початкові ціни внаслідок у торгування при укладанні угод звичайно знижуються на 10-15%.

Відмінність

від цін, що містяться у прейскурантах та каталогах фірм, полягає в тому, що вони орієнтовані на конкретного покупця, а їх публікація не має регулярного характеру.

6. Розрахункові

ціни приймаються, коли відсутня інформація, на підставі якої може бути обґрунтувано зовнішньоторговельну ціну для конкретної угоди.
Розрахунок цін здійснюється на основі даних регулярних публікацій. Ці дані містять індекси експортних та імпортних цін стосовно широкого кола товарів та товарних груп. Індекси зовнішньоторговельних цін застосовуються для аналізу основних тенденцій цін на окремі товари, дослідження сучасної та довгострокової кон'юнктури ринку, для оцінки рівня цін на конкретну дату за відсутності абсолютних значень.

Різновидом

розрахункових цін є

середньостатистичні експортні та імпортні

ціни, що більш показові, ніж довідкові ціни, проте відображають не стільки ціни конкретних фактично здійснених експортно-імпортних угод, скільки експорт та імпорт за відповідний період часу. Використання допустиме лише щодо однорідної технічно нескладної продукції, якісні характеристики якої визначаються невеликою низкою параметрів (сировина, напівфабрикати, прості види обладнання).
Жоден із наведених показників не може бути визнаним універсальним носієм усієї необхідної цінової інформації, що повністю відображає процес формування та змінювання цін світового ринку, тому для розрахунку цін зовнішньоторговельних контрактів необхідно використовувати їх

у комплексі

.

Особливості формування світової ціни

, на яку орієнтуються при укладанні зовнішньоторговельних угод, зокрема, при вирішенні питання про ціну на окремі товарні групи продукції на світовому ринку. З огляду на локальне розміщення джерел сировини, географічну визначеність їх стосовно сировини ця проблема вирішується простіше, ніж щодо готової продукції. Слід враховувати, що застосування світових цін пов'язане з практикою умов поставок (ІНКОТЕРМС), на рівень світових цін впливає багато факторів: власні витрати, ціни конкурентів, еластичність споживчого попиту, реакція оптовиків, вплив маркетингових зусиль, втручання держави та ін.

ІІ. Контрактна ціна

– ціна, зафіксована в контракті на момент його укладання, впродовж чинності контракту чи до моменту виконання контракту. Контрактна ціна є ціною реальних угод і дає найвірогідніше інформацію щодо цін, через це вона, як правило, є комерційною таємницею. Ціна контракту встановлюється у валюті держави - експортера, імпортера або у валюті третьої держави.

ІІІ. Зовнішньоторговельна ціна.



10.3 ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ЦІНА: ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ.


Зовнішньоторговельна ціна

– ціна на експортні та імпортні товари, яка встановлюється за взаємним договором між продавцем та покупцем товару. Проте ціна контракту в багатьох випадках

не збігається

з ціною, яку покупець сплачує продавцеві при його виконанні. Це пояснюється умовами обліку витрат, пов'язаних із транспортуванням товарів від виробника до кордону і від кордону до споживача. Формування зовнішньоторговельних цін має

специфіку,

яка залежить від їх видів.

Види

зовнішньоторговельних цін:
1.

Базисна -

використовується для визначення сорту або якості товару; її узгоджують на переговорах між продавцем та покупцем; вона є початковою для визначення ціни фактично поставленого товару, коли якості останнього відрізняються від тих, що обумовлені у контракті;
2.

Фактурна

(купівлі-продажу) - визначається умовами поставки ІНКОТЕРМС, зазначеними у контракті.
3.

Індикативна

– різновид фіксованих цін, що встановлюються державними органами влади в особі Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків (МЗЕЗ) на основі дійсних цін, які склалися на даний товар на ринку експорту та імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов доставки і умов здійснення розрахунків.
Дані ціни вводяться з

метою

стабілізації валютних надходжень, запобігання антидемпінговим розслідуванням, недопущення недобросовісної конкуренції та регулювання цін експортно-імпортних операцій. Індикативні ціни

затверджуються

Міністерством економіки (Департаментом державної політики у сфері зовнішньої торгівлі) відповідно до положень Указу Президента України та Положення про індикативні ціни у сфері ЗЕД. Положення про індикативні ціни регламентує особливості встановлення та застосування цін.
Індикативні ціни можуть вводитись

на товари:


- на експорт (імпорт) яких встановлений режим ліцензування (ліцензії з експортної, імпортної та лізингової операцій надаються НБУ), квотування;
- на експорт (імпорт) яких встановлені спеціальні режими;
- за якими застосовуються спеціальні імпортні процедури;
- за якими встановлені режими спеціального оподаткування експорту (імпорту);
- що є предметом зовнішньоекономічних договорів (контрактів), за якими ведеться облік (реєстрація);
- на експорт яких застосовані антидемпінгові заходи чи початі антидемпінгові розслідування в Україні чи за її межами.
Індикативні ціни використовуються суб'єктами ЗЕД України усіх форм власності при здійсненні експортно-імпортних операцій. Суб'єктам дозволяється

відступати

від індикативних цін у бік зниження для експортної продукції та підвищення для імпортованої. Відхилення припускаються при наявності підтвердження контрактної ціни Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі у випадку, якщо умови експортних (імпортних) операцій відрізняються від тих, які використані при визначенні індикативних цін.
4. Для визначення

митної вартості

експортованих товарів, які підпадають під дію режиму квотування чи ліцензування або щодо яких запроваджено реєстрацію контрактів, вирішальною є

ціна товару, зазначена в ліцензії чи в картці реєстрації

(обліку) контракту (якщо умови поставки цього товару відповідають умовам, відповідно до яких визначається митна вартість).
Приклад, коли експортуються товари, зовнішньоекономічні угоди щодо яких підлягають реєстрації чи передбачають отримання ліцензії. Причому ціни на ці товари зазначені у відповідних реєстраційних чи ліцензійних документах. Одночасно на ці товари встановлено й індикативні ціни. Тоді експортер не проводить додаткового обґрунтування цін. У разі

встановлення індикативних цін

на товари, зовнішньоекономічні угоди щодо яких не підлягають реєстрації чи не передбачають отримання ліцензії, митна вартість таких товарів повинна відповідати індикативним цінам, установленим на момент здійснення зовнішньоторговельної операції. Якщо ціна, обумовлена в угоді,

відрізняється від індикативної

, для митного оформлення такого товару треба подавати лист-погодження від того державного органу, який згідно із законодавством має встановлювати індикативні ціни.
Надані органу митної служби відомості, заявлені як комерційна таємниця або як конфіденційна інформація, можуть бути використані лише для митного оформлення.

10.4 МЕХАНІЗМ РОЗРАХУНКУ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ЦІН


Ціноутворення у зовнішній торгівлі відрізняється від формування цін на внутрішньому ринку. Однак формування зовнішньоторговельних цін також починається з рівня підприємства – виробника.
Розрахунок

експортних цін

на продукцію включає власні витрати виробництва експортера, до яких згодом додаються витрати на транспортування вантажів одержувачам, митні збори у розмірі 0,15% від вартості вантажу, вивізне мито, яке диференційоване щодо видів продукції, а іноді дорівнює самій ціні. Як правило, в експортну ціну закладається рентабельність у розмірі не нижче 30%.
Формування

імпортних цін

має свою специфіку і відрізняється від практики формування експортних цін. Ціна імпорту складається насамперед з ціни держави-постачальника та тих елементів, які до неї включає держава – отримувач. Держава - отримувач до ціни імпорту з вивізним митом додає свої складові, у т.ч. ввізне мито та ін. У зв'язку з цим на імпортну продукцію існує такий склад ціни: митна вартість товару, митні збори, мито, акцизний збір (для підакцизних видів продукції), ПДВ, збір на обов'язкове державне пенсійне забезпечення, єдиний збір.
В Інструкції про порядок стягнення акцизного збору при ввезенні товарів суб'єктами ЗЕД на митну територію України передбачені дві формули для розрахунку

сум акцизного збору

:
1) якщо ставка акцизного збору встановлена

у відсотках

до митної вартості товару, сума акцизу розраховується за формулою:
Са = (Вм + Свм)*Стаз : 100% , (1)
Са – сума акцизу;
Вм – митна вартість товару;
Свм – сума ввізного мита;
Стаз – ставка акцизного збору.
2) якщо ставка встановлена

в грошовому еквіваленті

до фізичної одиниці виміру товару, сума акцизу розраховується за формулою:
Са = N*Стаз , (2)
де Са – сума акцизу;
N – кількість товару у фізичних одиницях виміру;
Стаз – ставка акцизного збору.
Декретом КМУ "Про акцизний збір" встановлено:
- від сплати акцизного збору

звільняються

лише операції з імпорту призначених для власного використання органами розвідки України техніки, обладнання, майна та матеріалів.
- акцизний збір не стягується з предметів, які не є об'єктами купівлі-продажу або обміну і які ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення (крім легкових транспортних засобів, що ввозяться фізичними та юридичними особами-резидентами), майна, яке ввозиться згідно з договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Базою оподаткування ПДВ

товарів які ввозяться на територію України, є договірна (контрактна) вартість імпортованих товарів, визначена за вільними або регульованими цінами, але не менша митної вартості, вказаної у вантажній товарній декларації з урахуванням витрат, які входять у ціну товарів, акцизного збору, ввізного мита та інших податків та зборів, що входять в ціну товару.

Не сплачується ПДВ

при ввезенні на митну територію України товарів, вартість яких менша 100 доларів США. Сьогодні діє перелік російських товарів, ввезення яких в Україну з митної території РФ звільняється від сплати ПДВ: нафта сира, газовий конденсат природний, газ природний, неопромінені паливні елементи, стержні із вигоряючими поглиначами.
В Україні діє

Угода про принципи стягнення непрямих податків при експорті

та імпорті товарів (робіт, послуг) між державами-учасниками СНД, згідно з якою:
- жодна зі сторін угоди не обкладає непрямими податками (акцизом, митом, ПДВ) товари (роботи, послуги), які експортуються на територію іншої сторони угоди;
- товари, що імпортуються на митну територію однієї зі сторін угоди, експортовані з митної території іншої сторони угоди, обкладаються непрямими податками в країні-імпортері у відповідності з її національним законодавством.
Ця угода ратифікована (діє) у таких країнах СНД: Азербайджан, Киргизстан, Вірменія, Молдова, Білорусь, Таджикістан, Грузія, Україна.
Для обґрунтування ціни при імпорті товару розробляється

конкурентний лист

. Він допомагає правильно вибрати фірму, яка поставляє товар за найнижчими цінами та відповідними техніко-економічними показниками.

10.5 ФОРМУВАННЯ КОНТРАКТНОЇ ЦІНИ.


При

визначенні ціни товару у контракті

купівлі-продажу називаються:
- одиниця виміру ціни,
- базис ціни,
- валюта ціни,
- засіб фіксації ціни
- рівень ціни.
- рівень пільг
1. Порядок визначення

одиниці виміру ціни

залежить від характеру товару і від практики, що склалася в торгівлі даним товаром на світовому ринку. Ціна в контракті може бути встановлена:
• за певну кількісну одиницю (або за конкретне число одиниць) товару, зазначену в звичайно вживаних у торгівлі одиницях виміру (маси, довжини, площі, обсягу, штук, комплектів тощо), або в числових одиницях (сотня, дюжина);
• за одиницю маси виходячи з базисного вмісту основної речовини в товарі (для руди, концентратів, хімікалій тощо);
• за одиницю маси залежно від коливань натуральної маси, вмісту побічних домішок і вологи.
При поставці товарів різної якості й асортименту ціна встановлюється за одиницю товару кожного виду, сорту, марки окремо. Якщо за одним контрактом поставляється велика кількість різних за якісними характеристиками товарів, ціни на них звичайно вказуються в специфікаціях, що є невід'ємною частиною контракту.
2.

Базис ціни

встановлює, чи входять транспортні, страхові, складські й інші витрати на доставляння товару в ціну товару. Базис ціни звичайно визначається використанням відповідного терміна (франко-підприємство, франко-перевізник, ФОБ, КАФ, КАС, СІФ та ін.) із зазначенням назви пункту здавання товару.
Наприклад, у контракті записується: "Ціна становить 100 дол. США франко-вагон межа прикордонна станція м. Чоп країни продавця".
3.

Валюта ціни

. Ціна в контракті може бути виражена у валюті країни-експортера, імпортера або у валюті "третьої країни". При виборі валюти ціни на масові товари велике значення мають усталені порядки, що існують у торгівлі цими товарами. Наприклад, у контрактах на каучук, кольорові метали заведено вказувати ціни у фунтах стерлінгів, у контрактах на нафтопродукти, хутро — в американських доларах.
Експортер, як правило, прагне зафіксувати ціну у відносно стійкій валюті, а імпортер, навпаки, заінтересований у тому, щоб установити ціну у валюті, яка знецінюється.
4 5 6 7 8 9 10 11
Карта сайта

Последнее изменение этой страницы: 2018-09-09;



2010-05-02 19:40
author-karamzin.ru 2018 год. Все права принадлежат их авторам! Главная